- отруєний
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до отруїти. || отру́єно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
отруєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
отруєність — ності, ж. Стан за знач. отруєний … Український тлумачний словник
труєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до труїти. 2) у знач. прикм. Який зазнав труїння. || З отрутою, отруєний … Український тлумачний словник
отроєний — на, не, Ол. Отруєний … Словник лемківскої говірки
зміїний — а, е. 1) Прикм. до змія і змій. •• Змії/на отру/та специфічний отруйний секрет привушних залоз деяких видів змій. 2) перен. Злий, підступний, ворожий … Український тлумачний словник
затрутий — отруєний [XI] … Толковый украинский словарь
перетравлений — 1 дієприкметник отруєний про багатьох перетравлений 2 дієприкметник засвоєний … Орфографічний словник української мови
затрутий — та, те, Ол. Отруєний, затроєний … Словник лемківскої говірки
заґазуваний — на, не, Рс. 1. Отруєний газами. 2. Насичений шкідливими газами … Словник лемківскої говірки
струтий — та, те, Ол. Отруєний. Ходит як струтий … Словник лемківскої говірки